За оцінкою видання The Wall Street Journal, економічна модель, що вивела Китай із бідності на статус великої держави, схилена до розпаду та демонструє численні ознак проблем.
Вже протягом десятиліть Китай вкладав у свою економіку, будуючи заводи, хмарочоси та дороги. Ця модель призвела до вражаючого економічного росту, який підняв Китай із бідності й перетворив його на глобального гіганта з високими досягненнями у сфері експорту. Проте, на сьогоднішній день ця модель втратила свою потужність, вважають аналітики.
Підвищена індебтність країни та погіршення відносин із Заходом призвели до різкого зниження темпів економічного росту Китаю, і існує ризик, що це може призвести до тривалої економічної застою, схожої на ситуацію, яку переживає Японія з початку 1990-х років, за даними WSJ.
Закінчується можливість розширення інфраструктури в Китаї, а в деяких регіонах країни вже збудовані недопотребовані мости, аеропорти та мільйони порожніх квартир. Інвестиційна привабливість великою мірою спадає.
Відзначається приклад будівництва нового об’єкта для карантину COVID-19 розміром майже з три футбольні поля в провінції Юньнань, незважаючи на те, що Китай вже кілька місяців припинив політику “нульового COVID”.
В аналізі наголошується на бульбашці на ринку нерухомості, яка може лопнути в будь-який момент. Дослідження Південно-Західного університету фінансів та економіки Китаю показало, що у 2018 році кожна п’ята квартира в містах Китаю, або принаймні 130 мільйонів одиниць, залишилися незайнятими. Спад попиту та зростання інфляції призвели до фінансових труднощів для багатьох будівельних компаній.
Демографічна ситуація є ще однією проблемою, з якою стикається китайська економіка.
Також зауважується зростаючий розрив між Китаєм та США та їхніми союзниками, що під загрозу ставить зовнішні інвестиції в Китай.
Відзначається, що ситуація може вказувати не лише на період економічної вразливості, а на зміну епохи.
Дані Міжнародного валютного фонду прогнозують зниження росту ВВП Китаю нижче 4% в найближчі роки, що становить менше половини його показника за останні 40 років.
Аналітики лондонської Capital Economics вбачають сповільнення трендового росту Китаю з 5% у 2019 році до 3% та очікують, що воно зменшиться до 2% до 2030 року. Такий розвиток подій може позбавити Китай можливості досягти поставленої мети Пекіном у подвоєнні розміру економіки до 2035 року.
На сьогоднішній день китайська економіка продовжує працювати на накопиченому боргу. Відповідно до Банку міжнародних розрахунків, загальна індебтність, включаючи державний борг і борг державних компаній, зріс до близько 300% ВВП Китаю станом на 2022 рік, що перевищує показник США та суттєво перевищує рівень 200% у 2012 році. Більша частина боргу лежить на китайських містах.
Міжнародний валютний фонд вказує на обмежені можливості Пекіна щодо отримання позик для фінансування проєктів, через що вони використовують механізми позабалансового фінансування. Борг цих механізмів очікується збільшиться до понад $9 трлн у цьому році.