Поки що, надії України на більш конкретну перспективу вступу до НАТО загрожують розбиттям. За даними німецького агентства преси DPA, деякі члени НАТО, такі як Німеччина та США, не взяли на себе жодних зобов’язань, які виходять за межі розпливчастої декларації НАТО від 2008 року. Хоча в цій декларації погоджувалося, що Україна та Грузія повинні приєднатися до НАТО, терміни та графіки не визначалися.
Президент України Володимир Зеленський закликав НАТО до дій на наступному саміті в липні, щоб зробити шлях для вступу України до Альянсу більш чітким. Зеленський вказав, що українські солдати роблять найбільший внесок у євроатлантичну безпеку та що його країна зробила все можливе, щоб отримати допомогу від НАТО.
Зеленський отримав підтримку країн Центральної та Східної Європи, зокрема Литви, щодо його вимог. Однак наразі вкрай малоймовірно, що вони переконають партнерів з НАТО, таких як США, змінити свою позицію. Противники конкретної перспективи вступу пояснюють свою позицію тим, що ця мета наразі не є реалістичною і може відволікти від більш важливої підтримки України. Крім того, є ризик, що нові зобов’язання перед НАТО можуть дати Росії додаткові аргументи для агресивної війни.
За словами дипломатів, наразі ведеться інтенсивна дипломатична робота для знаходження компромісу щодо питання вступу України до НАТО. Одним з можливих варіантів є прийняття рішення про посилення співпраці України з Альянсом на рівні партнерства, без прямого вступу до НАТО. Іншим варіантом може бути прийняття рішення про поступовий вступ України до НАТО, з певними етапами та критеріями для отримання повноцінного членства.
Проте, вирішення цього питання залежить не тільки від рішень країн-членів НАТО, але й від політичної та безпекової ситуації в Україні та регіоні. Реформи в області безпеки, військової реформи, боротьби з корупцією та забезпечення прав людини є ключовими факторами, які впливають на можливість України приєднатися до НАТО.